Багато століть комета борознила темну пустку космосу. Непохитні сили гравітації тримали її, ніби на повідку, подалі від сонця, що дозволило не розтанути масивній брилі льоду, яка здійснювала свою таємничу темну мандрівку. Та напередодні війни за Влой вона впала із зоряного неба і залишила палаючий слід вночі, який був сприйнятий обома арміями за знак долі. Заморожена куля почала танути під киплячим жаром атмосфери в той час, коли дві сторони зійшлися в сутичці на берегах вузької річки. І тоді, вирвавшись зі свого крижаного полону, був народжений Морфлінг, стихійна сила якого була необмежена і неприборкана, як океан. Він вступив у бій, інстинктивно прийнявши форму першого ж генерала, що наважився ступити до води, зануривши того в пучину. Поки дурні воїни кидалися у воду, Морфлінг переміщувався полем бою та змінював одну форму на іншу. Він миттєво приймав подобу цих дивних істот — то він виглядав як лучник, то як мечник, то як кавалерист. До загибелі останнього солдату Морфлінг встиг зіграти усі ролі. Та кінець битви став його початком.