В отруйних джунглях острова Джиді кожна повзуча, летюча чи ходяча істота містить у собі отруту. Ця отрута бурлить у венах та булькає в шлунках, отруйні звірі стрибають з одного токсичного дерева на інше, повзають ліанами, з яких стікає отруйна кислота. Та навіть з урахуванням усього цього отруйного божевілля Трутомант вважається найсмертельнішим з усіх тамтешніх мешканців. Багато років тому травник на ім’я Лесайл зайшов у затоку Фраджі на своєму човні-коркаколі з надією знайти корисні екстракти, що добуваються з коріння та кори місцевої флори, але замість цього його спіткала жорстока доля. Коли Лесайл проплив десять ліг всередину джунглів острова Джиді, то натрапив на замасковану під епіфіт рептилію, котра миттєво вкусила травника, варто було тому потягнутися до неї. Він відчайдушно узявся готувати протиотруту з місцевих рослин, добре, що знань у нього вистачало: змішав отруту щойно задушеної рептилії з нектаром броненосної орхідеї. За лічені миті до повного паралічу травник увів собі протиотруту шипом орхідеї і впав у кому.

Сімнадцять років потому щось заворушилося під багаторічним шаром перегною — це був Трутомант. Раніше Лесайл Травник, а тепер Лесайл Смертоносець. Його свідомість хоч і збереглася, але повністю змінилася, а стара плоть перегнила в нову матерію — живучу тканину, у котрій змішалися отрута рептилії та токсична оболонка броненосної орхідеї. Ядучі джунглі Джиді передали корону новому повелителю, якому незабаром стали вклонятися і якого стали боятися навіть найлютіші хижаки. Невеликий острів незабаром став замалий для Трутоманта, і залишки людського голоду змусили його покинути острів для пошуку нових отрут і нових жертв.