Протягом довгих років король Остаріон створював імперію з останків своїх ворогів. Вічна деспотична влада стала його нав’язливою ідеєю, повністю охопила розум. Він вважав, що вежі, побудовані поруч з його палацом, зможуть зберегти його життя назавжди. Пізніше він усвідомив, що це була глибока помилка… Адже навіть кістки колись перетворяться на порох. Глибоко розчарований недовговічністю плоті, він почав шукати більш надійний спосіб, щоб продовжити своє правління і, зрештою, знайшов його. Це була примарна енергія, форма чистого духу, яку деякі чудовиська виділяють у момент смерті. Вселивши в себе їхнє примарне єство, він сподівався знайти настільки ж потужне і безсмертне тіло, яким було його его. Під час тисячолітнього сонцестояння, відомого як Дух-вечір, він підготував обряд перетворення і наказав своїм підданим зібрати достатню кількість душ, яка допоможе наблизити його до безсмертя. Ніхто не знає, скільки відчайдушних героїв полягло в ту ніч. Єдиним вцілілим у тій бійні виявився сам король, хто наступного ранку зі сходом сонця постав як Король-дух. Відтепер він не сидить на своєму кістяному троні, а йде на полі бою з мечем у руці і вимагає вірності, не тільки до самої смерті, а й за її межами.