Фонтан Авернуса — джерело родової могутності, розлом первісної земної тверді, з якого вже протягом багатьох поколінь струменять випари віщунської сили. Кожного новонародженого з печерного Дому Авернус купають у чорному тумані, і через цей ритуал він отримує нерозривний зв’язок із містичними енергіями землі. Діти зростають, вважаючи себе непохитними захисниками родових традицій і звичаїв свого королівства… Одначе насправді вони захищають лише сам Фонтан. А мотиви первісного туману неясні.

Коли немовля Абаддона купали у Фонтані, то щось пішло не так. У дитячих очах спалахнуло світло розуму, що злякало всіх присутніх і змусило перешіптуватися жерців. Його ростили з надією на те, що він, як і всі нащадки роду Авернус, обере шлях бойових тренувань, щоб у разі необхідності очолити родову армію для захисту земель пращурів. Та Абаддон був далеким від цього. Коли інші навчалися поводженню зі зброєю, він медитував біля туману. Абаддон глибоко вдихав випари, що підіймалися з Фонтану, і навчився об’єднувати свій дух із тим могуттям, що протікало глибоко під землею. Він перетворився на істоту з чорного туману.

Це було розчарування для роду Авернус. І старійшини, і молодь звинувачували його в нехтуванні власними обов’язками. Проте всі ці звинувачення припинилися, коли він вперше виїхав на битву і вони побачили як сила туману дала Абаддону владу над життям і смертю, владу, про яку ніхто з лордів роду Авернус не міг навіть мріяти.