Ви можете запитати: «Як світ став таким?» Чому серед усіх світів саме цей має таку дивну форму, населений такими різноманітними і строкатими істотами з такою багатою культурою та історією? «Відповідь, — лунає шепіт, — знають титани».

Вони існували від початку часів, і навіть якщо не споглядали створення сущого, то з народження відчувають його відлуння. Затавровані найпершими силами всесвіту, вони не бажали нічого іншого, окрім як продовжувати творіння самостійно. Вони вирішили змінювати матерію за власним бажанням: вдаряючи, нагріваючи, вигинаючи і розриваючи її. І коли матерія стала для них надто простою, вони стали змінювати самі себе і один одного. Загострюючи розум і перековуючи дух, вони досягли небувалої могутності. Наступною метою стало перероблення самої реальності. Тим не менше, навіть тут вони іноді робили помилки — великі амбіції мають свою ціну.

Той, кого звуть Древній Титан, був великим винахідником, який осягнув майстерність творіння. Відточуючи майстерність він випадково пошкодив те, що вже не можна було відновити. Він провалився у зламаний світ — уламок власної душі. Там, серед зубчатих розломів, тріснутих рівнин та інших відламків він і перебував. Саме тому світ, яким ми його знаємо, нагадує жменьку тих, хто вижив у кораблетрощі, про яку всі давно забули. Забули всі, крім одного, який винуватить самого себе. Цілу вічність він безупинно шукає спосіб усе виправити, зібрати розколоту душу воєдино і навести у світі лад. Саме його ми звемо Древнім Титаном.