Повернення до кістяного віку
У часи настільки далекі, що вже стерлися з пам’яті самого Остаріона, він тамував свою спрагу вічного життя не спектральною сутністю, а безкінечними жнивами кісток. Стіни його палацу були з обпалених кісток, вулиці вкривали бруківкою кості кожного виду істот і кожного ворога. Усякого, хто ступав у це королівство, оточували великою турботою й увагою, адже Король був передовсім колекціонером, тож ніщо не потрапляло до Кістяної Імперії повз його пильне око.