Нортром, як частина сьомого й останнього покоління ретельно спланованої селекції, був виведений древнім орденом Еол-Дріез, щоби стати найвеличнішим з магів, яких коли-небудь бачив світ. Саме про нього віщувало пророцтво — як про кульмінацію двохсотлітнього обережного схрещування, як про бойового мага, котрий принесе славу ордену і смерть його ворогам — лицарям-пастирям.

Доки він зростав разом з іншими юними магами в схованому під пагорбами Хажадалської пустки гарнізоні, наставники ордена чекали на зростання його здібностей. Коли інші учні відточували свої таланти у керуванні вогнем, льодом чи в творенні чар, Нортром сидів мовчазний і бездарний, не в змозі створити навіть найслабше заклинання. Наближався день завершального випробування, а він так і не знайшов своєї магії. З відразою наставники лаяли його, а діти висміювали. «Ти не маг», — заявив голова ордену. Однак Нортром не відступив. Він з’явився в день іспиту та сміливо став перед юними магами, що насміхалися з нього. І тоді його наставники отримали цінний урок: відсутність магії може бути кращим її видом. Одного за іншим Нортром знемовлював юних магів та здобув перемогу у першому ж бою, доки став єдиним чемпіоном Еол-Дріез, втіленням пророцтва.